Клітинна лінія KG-1
Загальні характеристики та походження клітинної лінії KG-1
Походження та загальні характеристики клітинної лінії допомагають досліднику вирішити, чи використовувати її у своїй роботі. Ви можете ознайомитися з цією інформацією, перш ніж розпочинати роботу з нею. Цей розділ статті присвячений походженню та характеристикам макрофагів KG-1. Тут ви дізнаєтеся: що таке клітини KG-1? Що таке клітинна лінія KG-1a? Яке походження клітинної лінії KG-1? Яка морфологія клітин KG-1?
- KG-1 — це лімфобластоподібна клітинна лінія, отримана з аспірату кісткового мозку чоловіка кавказької раси (59 років) з гострою мієлогенною лейкемією. Її було створено Кеффлером і Голде у 1978 році. Ці клітини переважно перебувають на стадії дозрівання промієлоцитів або мієлобластів [1].
- Клітини KG-1 мають лімфобластоподібну морфологію.
- Каріотип клітинної лінії KG-1 характеризується псевдодиплоїдним модальним числом хромосом.
KG-1 та KG-1a
KG-1a — це сублінія батьківських клітин KG-1. Її було отримано після 35 пасажів клітинної лінії KG-1. Вона є менш диференційованою порівняно з клітинною лінією KG-1. Крім того, ця сублінія є менш зрілою з цитохімічної, морфологічної та функціональної точок зору порівняно з батьківською клітинною лінією (KG-1).
Інформація щодо культивування клітинної лінії KG-1
У цьому розділі статті ви знайдете всю необхідну інформацію про культивування клітин лінії KG-1, яка може полегшити вашу роботу. Звідси ви дізнаєтеся: Який час подвоєння клітин лінії KG-1? Які умови культивування макрофагів KG-1? Як культивувати клітини KG-1?
Ключові моменти культивування клітин KG-1
Час подвоєння:
Час подвоєння клітин лінії KG-1 становить приблизно 45 годин. Однак він може варіюватися залежно від умов культивування.
Адгезивні або у суспензії:
Клітини KG-1 ростуть у суспензії.
Щільність клітин:
Оптимальна щільність клітин для клітинної лінії KG-1 становить від 1 до 3 × 10⁵ клітин/мл. Для субкультури суспензію клітин переносять у стерильну пробірку та центрифугують. Потім до зібраних клітин додають свіже середовище та обережно ресуспендують. Після цього клітини розливають у нові колби та культивують при оптимальній щільності клітин. Клітини можна розділяти, коли вони досягають максимальної щільності 1–2 × 10⁶ клітин/мл.
Середовище для культивування:
IMDM (модифіковане середовище Дульбекко за Іскоувом), що містить 10 % FBS, 4,5 г/л глюкози, 4 мМ L-глутаміну, 1,0 мМ пірувату натрію та 3,0 г/л NaHCO₃. Середовище слід замінювати через три дні.
Умови культивування:
Клітинну лінію KG1 AML культивують у зволоженому інкубаторі при температурі 37 °C та з подачею 5 % CO₂.
Зберігання:
Заморожені клітини зберігають у паровій фазі рідкого азоту або при температурі нижче -150 °C в електричному ультранизькотемпературному морозильнику для збереження життєздатності клітин.
Процес заморожування та середовище:
Для заморожування клітин KG-1 підходять середовища CM-1 або CM-ACF. Клітини заморожують методом повільного заморожування, щоб захистити їх від температурного шоку. Цей метод забезпечує поступове зниження температури на 1 °C за хвилину.
Процес розморожування:
Клітини розморожують у попередньо прогрітій водяній бані при температурі 37 °C доти, доки не залишиться невеликий шматок льоду. До розморожених клітин додають свіже середовище та центрифугують для видалення компонентів середовища для заморожування. Осад клітин обережно ресуспендують та переливають у нові колби, що містять середовище для росту.
Рівень біобезпеки:
Для утримання клітинних культур KG-1 необхідна лабораторія рівня біобезпеки 1.
Опубліковано: 2023 | Останній перегляд: травень 2026
- Клітинна лінія KG-1: переваги та обмеження
- Застосування клітин KG-1 у наукових дослідженнях
- Публікації про клітини KG-1
- Інформація про культивування клітинної лінії KG-1
- Загальні характеристики та походження клітинної лінії KG-1
- 6. Ресурси щодо клітинної лінії KG-1: протоколи, відео та інше
- Поширені запитання
Клітинна лінія KG-1: переваги та обмеження
Як і інші клітинні лінії, мієлоїдна лейкемічна клітинна лінія KG-1 також має багато переваг та обмежень. У цьому розділі ми розглянемо деякі найважливіші з них, які можуть стати вирішальними при прийнятті рішення щодо її використання у ваших дослідженнях.
Переваги
Основними перевагами клітин KG-1 є:
-
Простота культивування
Клітини KG-1 легко культивуються в дослідницьких лабораторіях, оскільки вимоги до їх культивування є нескладними. Прості умови утримання та росту забезпечують доступність для широкого кола дослідників, що мають базове обладнання для культивування клітин.
-
Модель гострої мієлоїдної лейкемії (ГМЛ)
Клітинна лінія KG-1 AML, отримана від пацієнта чоловічої статі з гострою мієлоїдною лейкемією (ГМЛ), слугує цінним інструментом для вивчення біології ГМЛ та проведення досліджень потенційних засобів лікування, даючи змогу глибше зрозуміти механізми розвитку цього захворювання та стратегії його лікування.
Обмеження
Обмеження, пов’язані з клітинною лінією KG-1, такі:
-
Модель in vitro
Клітини KG-1 є цінною моделлю in vitro для досліджень ГМЛ; однак важливо зазначити, що вони можуть не повністю відтворювати складність захворювання in vivo, слугуючи спрощеною клітинною моделлю, яка, можливо, не охоплює всіх аспектів біології ГМЛ.
Застосування клітин KG-1 у наукових дослідженнях
Клітини KG-1 мають кілька перспективних застосувань у біомедичних дослідженнях. Серед важливих досліджень, у яких використовуються макрофаги KG-1, можна виділити такі:
- Дослідження раку: клітини KG-1 були отримані від пацієнта з гострою мієлоїдною лейкемією і тому вважаються цінним дослідницьким інструментом для вивчення біології ГМЛ. Дослідники використовують ці клітини для вивчення клітинних та молекулярних механізмів, що зумовлюють розвиток, ріст та резистентність до ліків при ГМЛ. Це також передбачає ідентифікацію та відкриття нових біомаркерів, генетичних мутацій та сигнальних шляхів, пов’язаних із ГМЛ. Наприклад, у дослідженні, проведеному у 2019 році, було встановлено, що довга некодуюча РНК linc00239 сприяє резистентності до доксорубіцину та злоякісній поведінці клітин гострої мієлоїдної лейкемії KG-1. Подальше дослідження показало, що ця довга некодуюча РНК активує сигнальний шлях PI3K/Akt/mTOR, чинячи ці ефекти в клітинах ГМЛ [2].
- Токсикологія: Клітинна лінія KG1 широко використовується в токсикологічних дослідженнях. Дослідники перевіряють токсичність та ефективність потенційних терапевтичних засобів, зокрема хіміотерапевтичних препаратів та цільових терапій, на клітинах мієлоїдної лейкемії KG1, щоб виявити перспективні лікарські засоби для майбутніх доклінічних та клінічних оцінок. У дослідженні, проведеному в 2018 році, було проаналізовано токсичність наноніосом, що містять доксорубіцин, на клітинній лінії KG1 гострої мієлоїдної лейкемії (ГМЛ). У дослідженні було висунуто гіпотезу, що наноніосоми є придатним носієм для доставки ліків, оскільки вони підвищують ефективність лікування [3]. В іншому дослідженні вчені вивчали терапевтичну дію чаю з кропиви, приготованого з листя рослини Urtica dioica. Дослідження показало, що цей водний екстракт листя рослини чинить протипухлинну дію на клітини гострої мієлоїдної лейкемії KG-1 та U937 [4].
Публікації щодо клітин KG-1
У цьому розділі статті наведено кілька цікавих наукових публікацій, присвячених клітинам KG-1.
Кверцетин підвищує чутливість клітин KG-1 мієлоїдної лейкемії людини до апоптозу, індукованого TRAIL
Ця стаття була опублікована в журналі «Journal of Cellular Physiology» (2019). У дослідженні висунуто гіпотезу, що кверцетин підвищує чутливість клітинної лінії KG1 гострого мієлоїдного лейкозу до ліганду, що індукує апоптоз, пов’язаного з TNF (TRAIL), і може посилювати ефект TRAIL-індукованої цитотоксичності в клітинах.
KLF8 посилює ріст клітин гострої мієлоїдної лейкемії та гліколіз через шлях AKT/mTOR
У цій статті, опублікованій у журналі «Tropical Journal of Pharmaceutical Research» (2022), висунуто гіпотезу, що зниження експресії транскрипційного фактора 8 типу Krüppel пригнічує проліферацію клітин гострого мієлоїдного лейкозу та гліколіз, сприяючи апоптозу шляхом регулювання сигнального шляху AKT/mTOR.
Вплив сорафенібу та триоксиду миш’яку на клітинні лінії U937 та KG-1: апоптоз чи аутофагія?
У цьому дослідженні, опублікованому в журналі «Cell Journal» (Yakhteh) (2020), вивчалися потенційні ефекти триоксиду миш’яку та сорафенібу на клітини ліній U937 та KG-1.
У цьому дослідженні, опублікованому в журналі «Medical Oncology» (2020), оцінювалися оксидативний фосфогліколіз (OXPHOS) та гліколіз як терапевтичні мішені в клітинній лінії гострого мієлоїдного лейкозу (ГМЛ) KG-1.
У цій публікації в журналі «Drug Design, Development, and Therapy» (2020) висловлено припущення, що сполуки куркуміну та талідоміду синергічно чинять апоптотичну дію на клітини KG-1 шляхом зниження експресії STAT3 та Bcl-xL.
6. Ресурси щодо клітинної лінії KG-1: протоколи, відео та інше
Нижче наведено кілька онлайн-ресурсів, присвячених клітинам KG-1.
- Субкультурування суспензійних клітин: у цьому відео описано протокол субкультурування суспензійних клітинних культур, таких як KG-1.
За посиланням нижче наведено протокол культивування клітинної лінії KG-1:
- Клітинна лінія KG-1: Цей веб-сайт містить базову інформацію про культивування клітин лінії KG-1. Він включає відомості про середовища для клітинної лінії та протоколи субкультурування й роботи з кріоконсервованими та проліферативними культурами.
Література
- Pelliccia, F., V. Ubertini та N. Bosco, «Важливість молекулярно-цитогенетичного аналізу перед використанням клітинних ліній у дослідженнях: випадок лейкемічної клітинної лінії KG-1a». Oncol Lett, 2012. 4(2): с. 237–240.
- Yang, Y. та ін., Довга некодуюча РНК linc00239 сприяє розвитку злоякісних властивостей та хіміорезистентності до доксорубіцину частково через активацію шляху PI3K/Akt/mTOR у клітинах гострої мієлоїдної лейкемії. Oncology Reports, 2019. 41(4): с. 2311–2320.
- Бахрамі-Банан, Ф., та ін., Отримання та дослідження наніосоми, що містять доксорубіцин, та оцінка їх токсичності на клітинній лінії гострої мієлобластної лейкемії KG-1. Payavard Salamat, 2018. 12(4): с. 309–323.
- Hodroj, M.H. та ін., Чай із кропиви пригнічує ріст клітин гострого мієлоїдного лейкозу in vitro шляхом стимулювання апоптозу. «Nutrients», 2020. 12(9): с. 2629.