Клітини AGS — дослідження клітин аденокарциноми шлунка AGS у онкологічних дослідженнях
Клітини AGS — це клітинна лінія аденокарциноми шлунка людини, яка широко використовується в біомедичних дослідженнях. Зокрема, її застосовують для вивчення біології раку шлунка, включаючи ріст, розвиток, прогресування пухлини та терапевтичні втручання. Крім того, її використовують для дослідження взаємодій між хазяїном і патогеном.
- Середовище для росту
- Для культивування клітин AGS використовується середовище DMEM, що містить 10% FBS, 4 мМ L-глутаміну, 4,5 г/л глюкози, 1,5 г/л NaHCO3 та 1,0 мМ пірувату натрію. Середовище слід замінювати 2–3 рази на тиждень.
- Час подвоєння
- Час подвоєння клітин AGS становить від 24 до 48 годин.
- Тип росту
- Клітини AGS є адгезивними. Вони ростуть у вигляді моношарів.
- Рівень біобезпеки
- BSL-2
- Доступно у
- Cytion — Замовити AGS
Загальні характеристики та походження клітин AGS
Перед початком роботи з клітинною лінією необхідно знати її походження та загальні характеристики. У цьому розділі розглядаються такі питання: Що таке клітини AGS? Яке походження клітин AGS? Яка морфологія клітинної лінії раку AGS?
- Клітинна лінія AGS була отримана з тканини шлунка 54-річної жінки європейської раси, яка страждала на аденокарциному шлунка. Вона була виділена в 1979 році [1].
- Клітини AGS мають епітеліоподібну морфологію.
- Шлункові епітеліальні клітини AGS є гіпердиплоїдними. Модальна кількість хромосом для клітин AGS становить 49, що спостерігається майже у 60% клітин. Поліплоїдія також зустрічається приблизно у 3,6% клітин.
Інформація щодо культивування клітинної лінії AGS
Для правильного поводження з клітинною лінією та управління нею необхідно знати основні поняття культивування. Зокрема, слід дізнатися: Який час подвоєння клітин AGS? Яке середовище для культивування клітин AGS? Як проводити субкультуру клітин AGS? Які середовища для заморожування використовуються для епітеліальних клітин шлунка AGS?
Ключові моменти культивування клітин AGS
Час подвоєння:
Час подвоєння клітин AGS становить від 24 до 48 годин.
Адгезивні або в суспензії:
Клітини AGS є адгезивними. Вони ростуть у моношари.
Щільність висівання:
Клітини AGS висівають із щільністю 1 × 10⁴ клітин/см². При такій щільності клітини утворюють конfluentний моношар за 3–5 днів. Після видалення старого середовища клітини промивають 1× PBS та інкубують із розчином для дисоціації Accutase. Відокремлені клітини ресуспендують у культуральному середовищі та центрифугують. Осад клітин знову ресуспендують, і після підрахунку клітин AGS їх розливають у нову колбу для росту.
Середовище для росту:
Для культивування клітин AGS використовується середовище DMEM, що містить 10% FBS, 4 мМ L-глутаміну, 4,5 г/л глюкози, 1,5 г/л NaHCO3 та 1,0 мМ пірувату натрію. Середовище слід замінювати 2–3 рази на тиждень.
Умови вирощування:
Клітини AGS утримують у зволоженому інкубаторі (при температурі 37 °C) з подачею 5 % CO2.
Зберігання:
Заморожені клітини AGS зберігають в електричних морозильних камерах при температурі нижче -150 °C або в паровій фазі рідкого азоту протягом більш тривалого часу.
Процес заморожування та середовище:
Для заморожування клітин AGS використовується середовище CM-1 або CM-ACF. Заморожування клітин здійснюється за допомогою процесу повільного заморожування, який забезпечує зниження температури лише на 1 °C за хвилину та захищає життєздатність клітин.
Процес розморожування:
Заморожені епітеліальні клітини шлунка швидко перемішують у водяній бані при температурі 37 °C протягом 40–60 секунд. Розморожені клітини ресуспендують у свіжому культуральному середовищі та переливають у нові колби для росту. Після 24-годинної інкубації середовище оновлюють, щоб видалити компоненти середовища для заморожування. На відміну від цього, розморожені клітини центрифугують, а елементи середовища для заморожування видаляють. Потім зібрані клітини знову суспендують і розливають у колбу, що містить культуральне середовище.
Рівень біобезпеки:
Для культивування клітин AGS необхідні лабораторні умови рівня біобезпеки 2.
Клітинна лінія AGS: переваги та обмеження
У цьому розділі статті розглядаються деякі основні переваги та обмеження, пов'язані з клітинами AGS.
Переваги
Основними перевагами епітеліальних клітин шлунка AGS є:
Легкість культивування
Клітинну лінію AGS, що походить від раку шлунка, легко утримувати в лабораторіях клітинної культури. Вона не має складних і вибагливих вимог до умов культивування. Більше того, вона демонструє хороші характеристики росту, що робить її ідеальним вибором для вивчення біології раку шлунка.
Значення для раку шлунка
Клітини AGS були отримані з аденокарциноми шлунка людини, що робить їх широко використовуваними для вивчення біології раку шлунка та терапевтичних втручань.
Обмеження
Обмеження, пов'язані з клітинною лінією AGS, такі:
Клітинна модель in vitro
Клітини AGS культивуються в лабораторіях біомедичних досліджень у штучних умовах. Тому вони можуть не повністю відтворювати мікросередовище раку шлунка in vivo та інші клітинні й молекулярні взаємодії.
Застосування клітин AGS
Клітини AGS використовуються саме для вивчення біології раку шлунка. Вони мають багато інших перспективних застосувань у біомедичній галузі. Ось деякі цікаві напрямки досліджень із використанням клітин AGS:
- Дослідження раку шлунка: клітини AGS є чудовим дослідницьким інструментом для вивчення клітинних та молекулярних механізмів, що лежать в основі росту, метастазування та інвазії раку шлунка. Дослідники також використовують епітеліальні клітини шлунка AGS для вивчення різних клітинних процесів, генетичних мутацій та сигнальних шляхів у розвитку раку шлунка. Дослідження, опубліковане в журналі Oncology Reports (2019), виявило, що мікроРНК-183-5p.1 сприяє проліферації, міграції та інвазії пухлинних клітин шляхом інгібування сигнального каскаду Bcl 2/P53. Крім того, вона також пригнічує експресію гена TPM1, щоб проявити ці ефекти. Таким чином, як мікроРНК, так і TPM1 пропонуються як ефективні молекулярні мішені для розробки цільових методів лікування раку шлунка [2].
- Скринінг лікарських засобів: клітини AGS широко використовуються для скринінгу нових та ефективних препаратів проти раку шлунка. Дослідники оцінюють цитотоксичність та ефективність потенційних препаратів, використовуючи клітинну лінію AGS. Також проводилися дослідження з ідентифікації нових молекулярних мішеней та розробки нових цільових терапій для боротьби з карциномами шлунка. У дослідженні, проведеному в 2021 році, використовували клітини раку шлунка AGS та вивчали терапевтичний ефект препарату паклітакселу. Результати показали, що паклітаксел індукує мітотичну катастрофу — невід’ємний механізм апоптозу або загибелі клітин у клітинах AGS. Крім того, він також стимулював аутофагію в клітинах раку шлунка [3].
- Взаємодія між хазяїном і патогеном: Лінія ракових клітин AGS також використовується для вивчення взаємодії між хазяїном і патогеном. Це допомагає дослідникам зрозуміти клітинні механізми та реакції, що беруть участь в інфекції. Наприклад, у дослідженні, проведеному в 2020 році, було виявлено, що малі некодуючі РНК, присутні у везикулах зовнішньої мембрани Helicobacter pylori, зменшують секрецію інтерлейкіну 8 у клітинах AGS людини [4].
5. Наукові публікації про клітинну лінію AGS
У цьому розділі статті розглядаються кілька цікавих і найбільш цитованих наукових публікацій, присвячених клітинам AGS.
У цьому дослідженні, опублікованому в журналі «Biomedicine & Pharmacotherapy» (2020), висловлено припущення, що салідрозид, природна сполука, індукує захисну аутофагію та загибель клітин епітелію шлунка AGS шляхом модуляції сигнального шляху PI3K/AKT/mTOR.
Це дослідження було опубліковано в журналі «Biomedicine & Pharmacotherapy» (2018). У ньому досліджували синергетичну протипухлинну дію полісахариду астрагалу та препарату апатінібу в клітинах AGS. Результати дослідження показали, що астрагал підсилює протипухлинну дію апатінібу шляхом пригнічення сигнального шляху AKT.
У цьому дослідженні, опублікованому в журналі «Journal of Ethnopharmacology» (2018), було висунуто гіпотезу, що куркузедоалід, природна сполука з рослини Curcuma zedoaria Roscoe, сприяє її цитотоксичному потенціалу щодо клітин AGS.
Надмірна експресія FOXA1 пригнічує проліферацію клітин та ЕМТ клітин AGS раку шлунка людини
У цій публікації в журналі «Gene» (2018) висловлено припущення, що підвищення експресії FOXA1 пригнічує проліферацію клітин аденокарциноми шлунка AGS, а також епітеліально-мезенхімальний перехід (EMT) та інвазію.
Ця наукова стаття була опублікована в журналі International Journal of Medical Microbiology у 2020 році. У цьому дослідженні клітини AGS використовувалися для вивчення взаємодій між хазяїном і патогеном. Результати показали, що Helicobacter pylori містить у везикулах зовнішньої мембрани некодуючу РНК, яка впливає на рівні IL-8 у клітинах AGS.
Ресурси щодо клітинної лінії AGS: протоколи, відео та інше
Нижче наведено кілька ресурсів, присвячених клітинам AGS.
- Протокол трансфекції клітин AGS: це відео є покроковим посібником з вивчення протоколу трансфекції епітеліальних клітин шлунка AGS.
За посиланням нижче наведено протокол культивування клітин AGS.
- Протокол культивування клітин AGS: Цей веб-сайт містить корисну інформацію про середовища для клітин AGS та протоколи культивування клітин. Коротко кажучи, він надає протокол субкультивування епітеліальних клітин шлунка AGS та роботи з проліферуючими та кріоконсервованими культурами AGS.
- Субкультурування клітин AGS: На цьому сайті детально пояснюється процедура субкультурування клітин AGS.
Посилання
- Phuc, B.H. та ін., Порівняльна геноміка двох в'єтнамських штамів Helicobacter pylori, CHC155 від пацієнта з раком шлунка поза кардією та VN1291 від пацієнта з виразкою дванадцятипалої кишки. Scientific Reports, 2023. 13(1): с. 8869.
- Lin, J., et al., miRNA‑183‑5p. 1 сприяє міграції та інвазії клітин AGS раку шлунка шляхом націлювання на TPM1. Виправлення в /10.3892/or. 2020.7902. Oncology reports, 2019. 42(6): с. 2371–2381.
- Кхінг, Т.М. та ін., Вплив паклітакселу на апоптоз, аутофагію та мітотичну катастрофу в клітинах AGS. Scientific Reports, 2021. 11(1): с. 23490.
- Zhang, H., et al., sncRNA, упаковані везикулами зовнішньої мембрани Helicobacter pylori, послаблюють секрецію IL-8 у клітинах людини. International Journal of Medical Microbiology, 2020. 310(1): с. 151356.