Клітини Юрката — «золотий стандарт» серед моделей Т-клітин для досліджень в галузі імунології та лейкемії

Вступ

Клітини Юрката, також відома під синонімами JM, JM-Jurkat, Jurkat-FHCRC, FHCRC-11 та FCCH1024, є однією з найпоширеніших ліній Т-клітин людини, що використовуються в біомедичних дослідженнях. Створена в середині 1970-х років із периферичної крові пацієнта з дитячою Т-клітинною гострою лімфобластною лейкемією (яка також класифікується як гостра лімфобластна лейкемія з попередниками Т-клітин), ця лінія була вперше описана Шнайдером, Швенком та їхніми колегами у знакових публікаціях 1975 та 1977 років. [1][2] Протягом п’яти десятиліть клітини Юрката стали незамінним інструментом для вивчення сигнальних шляхів Т-клітинних рецепторів (ТСР), апоптозу, синтезу цитокінів та молекулярної біології злоякісних новоутворень Т-клітин. Їхній інтенсивний ріст у суспензійній культурі, добре охарактеризований імунофенотип та вичерпні омічні дані роблять їх основоположною еталонною моделлю в імунології, онкології та розробці лікарських засобів.

Основні висновки

• Клітини Jurkat (Cellosaurus, номер зразка CVCL_0065) — це імморталізована лінія Т-клітинної лейкемії людини, отримана з периферичної крові.
• Вони експресують поверхневі маркери CD3, CD4 та CD45 і мають функціональний комплекс Т-клітинних рецепторів.
• У цій лінії виявлено добре охарактеризовані мутації в BAX, TP53, NOTCH1, PTEN/INPP5D, MSH2, і MSH6, що зумовлює високий рівень мікросателітної нестабільності (MSI-high).
• Клітини Юрката відіграють ключову роль у дослідженнях сигнальних шляхів Т-клітинних рецепторів (TCR) і стали основою значної частини сучасних уявлень про шляхи активації Т-клітин.
• Вони слугують оптимальною моделлю для досліджень апоптозу, випробувань ліків проти лейкемії та розробки новітніх технологій на основі CAR-T-клітин.
• Для цієї лінії загальнодоступні обширні мультиомічні дані, зокрема дані з протеоміки, фосфопротеоміки, метилювання ДНК та профілів чутливості до лікарських препаратів.

Що таке клітинна лінія Jurkat?

Лінію Jurkat було отримано з периферичної крові 14-річного пацієнта чоловічої статі, хворого на дитячу Т-клітинну гостру лімфобластну лейкемію (гостру лімфобластну лейкемію з попередниками Т-клітин). Лінію створили Шнайдер і Швенк, які вперше описали її як клітинну лінію «JM» у 1975 році, продемонструвавши, що маркери Т-клітин експресуються протягом усього клітинного циклу. [1] Подальша характеристика підтвердила відсутність геному вірусу Еб (EBV) у зразку та його приналежність до Т-клітинного ряду. [2][3] Ранні дослідження антигенів, проведені Капланом і Петерсоном, показали, що антигени, пов’язані з Т-клітинною лімфомою, виявлені на цій клітинній лінії, також були присутні на лімфоцитах пуповинної крові, що пов’язувало цю модель із фізіологією Т-клітин. [4]

З точки зору імунофенотипу клітини Юрката експресують CD3, CD4 та CD45, мають перебудований Т-клітинний рецептор і не експресують c-kit, що відповідає лімфоїдному походженню. [5][6] Профіль реорганізації гена TCR чітко визначений і використовується як еталонний стандарт у діагностиці клональності. [7] З цитогенетичної точки зору ця лінія є гіпотетраплоїдною, має характерну делецію в короткому плечі 2-ї хромосоми та характеризується високим рівнем MSI. [8] До основних соматичних мутацій належать мутації з втратою функції в MSH2 (нісенітниця) і MSH6 (зсув рамки зчитування) та BAX, гетерозиготний NOTCH1 мутація, гетерозиготна TP53 безглузда мутація та біалельна інактивація INPP5D (SHIP1), що відображає складний геномний ландшафт злоякісних захворювань Т-клітин.

Інформація про клітинні культури

Клітини Юрка – низька конфлюенція

Клітини Юрката — висока конфлюенція

Переваги клітин Jurkat

Клітини Юрката є надзвичайно надійною платформою для вивчення біології Т-клітин людини. Вони швидко розмножуються в суспензії, а час подвоєння становить 25–35 годин, що робить їх ідеальними для проведення широкомасштабних біохімічних та функціональних досліджень. Ця лінія експресує повний, сигнально-активний комплекс TCR–CD3 разом із корецептором CD4, точно відтворюючи ключові аспекти біології Т-хелперів. Їхня придатність до генетичної маніпуляції — про що свідчить величезний каталог похідних нокаутних та репортерних ліній — дозволяє дослідникам точно аналізувати окремі компоненти сигнального шляху. Клітинна лінія була повністю аутентифікована за допомогою STR-профілювання та не містить мікоплазм і сторонніх вірусних забруднень, що забезпечує відтворюваність експериментів. [9][10]

Обсяг загальнодоступних мультиомічних даних щодо клітин Jurkat не має аналогів серед ліній Т-клітин. Ця лінія включена до Енциклопедії ракових клітинних ліній (CCLE), панелі LL-100 для дослідження раку крові, проєкту ENCODE та Карти залежності раку, що надає дослідникам анотації щодо геному, транскриптоміки, протеоміки та чутливості до ліків. [11][12][13] Ця детальна анотація дає змогу проводити порівняльний та інтегративний аналіз, що було б неможливо з використанням первинних ізолятів Т-клітин. Крім того, добре охарактеризований мутаційний фон — включаючи визначені дефіцити PTEN/SHIP1 та репарації ДНК-місматчів — робить клітини Jurkat зручною моделлю для одночасного вивчення порушення регуляції шляху PI3K-Akt та геномної нестабільності. [14][15]

У контексті розробки нових лікарських засобів метод культивування у суспензії спрощує вплив сполук на клітини та відбір проб. Клітини Jurkat виявляють виражену реакцію на стимуляцію ТКР, обробку цитокінами та проапоптотичні стимули, забезпечуючи відтворювані та кількісно оцінювані результати в аналізах на цитокіни, проточній цитометрії та тестах на життєздатність. Їхня чутливість як до класичних хіміотерапевтичних препаратів, так і до нових цільових засобів зробила їх інструментом першої лінії для скринінгу під час розробки ліків проти лейкемії. Їхня участь у знакових фармакогеномних дослідженнях, таких як CCLE, ще раз підтвердила їхню прогностичну цінність. [16][17]

Обмеження клітин Jurkat

Незважаючи на широке застосування, клітини Jurkat мають низку добре задокументованих генетичних аномалій, які можуть ускладнити інтерпретацію результатів експериментів. У цій клітинній лінії відсутня експресія функціонального білка BAX через біалельні мутації з зсувом рамки зчитування, що робить її вроджено стійкою до певних проапоптотичних стимулів, які залежать від цього ефектора. [15] Біалельна інактивація SHIP1 (INPP5D) та втрата функціональної активності PTEN призводять до постійної активації сигнального шляху PI3K-Akt, що може спотворити результати досліджень сигнальних шляхів. [14][18] Тому дослідники повинні інтерпретувати дані щодо апоптозу та виживання з урахуванням цих конкретних недоліків, а також перевіряти ключові результати на первинних Т-клітинах або в альтернативних моделях.

Ця лінія має високий рівень MSI внаслідок гомозиготних мутацій із втратою функції в генах репарації місматчів MSH2 та MSH6, що призводить до підвищених темпів накопичення вторинних мутацій під час тривалого культивування. [19][20] Ця геномна нестабільність означає, що різні лабораторні лінії можуть відрізнятися за своїми мутаційними профілями, що підкреслює важливість регулярної аутентифікації клітинних ліній за допомогою STR-профілювання та дотримання принципів зберігання ліній з низькою кількістю пасажів. Гіпотетраплоїдний каріотип, гетерогенність у плоїдності та характерна делеція ділянки 2p ускладнюють інтерпретацію ефектів генної дози. [8]

Як трансформована лінія ракових клітин, клітини Jurkat не повністю відтворюють біологічні особливості нормальних первинних Т-лімфоцитів людини. Зокрема, ця лінія містить активуючі NOTCH1 мутації та гетерозиготний стан TP53 абсурдні мутації, ознаки, пов’язані скоріше зі злоякісною трансформацією, ніж із нормальною фізіологією Т-клітин. [21][22] Отже, результати, отримані на клітинах Jurkat — зокрема ті, що стосуються цитотоксичної ефекторної функції, виснаження або диференціації — слід перевірити на первинних системах Т-клітин або у відповідних моделях in vivo, перш ніж робити трансляційні висновки.

Застосування клітин Юрката в наукових дослідженнях

Сигналізація через Т-клітинні рецептори та імунна активація

Клітини Jurkat вже майже п’ять десятиліть слугують основною моделлю для розшифрування сигнальних процесів Т-клітинного рецептора. У знаковому оглядовому дослідженні Абрахама та Вайса (2004) — найцитованішій роботі, пов’язаній із цією клітинною лінією, — всебічно викладено, як дослідження на клітинах Jurkat дозволили сформувати фундаментальні засади розуміння сигнальних процесів Т-клітинного рецептора. [23] Ця робота продемонструвала, що експерименти на клітинній лінії Jurkat дозволили виявити роль Lck, ZAP-70 та LAT як ключових проксимальних кіназ та адапторів, що діють нижче за ланцюгом від активації ТКР; ці відкриття й досі залишаються фундаментальними для сучасної імунології. Практично кожен основний вузол сигнального ланцюга «TCR — NFAT/NF-κB/AP-1» був вперше охарактеризований або підтверджений саме на цій клітинній лінії. [23]

У останніх дослідженнях клітини Юрката й надалі використовуються для вивчення процесів активації Т-клітин. У ході досліджень імуномодулюючих властивостей сульфорафану за допомогою клітин Юркато було продемонстровано, що цей природний ізотіоціанат послаблює ранні етапи активації Т-клітин, зокрема синтез ІЛ-2, індукцію CD25 та секрецію цитокінів після стимуляції Т-клітинного рецептора (TCR). [24] Ці результати визначають механістичну основу протизапальної дії сполук з хрестоцвітних овочів, що надходять з їжею. Аналогічно, у дослідженні інгібіторів індукованої інтерлейкіном-2 Т-клітинної кінази (ITK) з використанням клітин Jurkat було підтверджено, що нові ковалентні сполуки на основі піразолу потужно пригнічують подальшу фосфориляцію та секрецію IL-2 після стимуляції Т-клітинного рецептора (TCR), демонструючи ефективність in vivo на мишачій моделі. [25]

Клітини Jurkat також використовували для дослідження того, як транскрипційні фактори модулюють ідентичність Т-клітин у патологічних умовах. У дослідженні дефіциту TCF7 при імунній дисрегуляції, пов’язаній із хронічним обструктивним захворюванням легень (ХОЗЛ), використовували клітини Jurkat із нокаутом TCF7 разом із первинними Т-клітинами пацієнтів для підтвердження сигнатури захворювання, що складається з трьох генів. Вестерн-блотинг клітин Юркатів з дефіцитом TCF7, у яких було відновлено експресію гена, підтвердив роль TCF7 у підтримці лімфоїдних генних програм Т-клітин. [26] Крім того, в експериментах з вивчення опосередкованої STUB1 убіквітинізації транскрипційного фактора Fli-1 в якості in vitro-платформи використовували клітини Jurkat для характеристики сигнального шляху STUB1/Fli-1, що має значення для CD4⁺ Активація Т-клітин під час запалення. [27]

Апоптоз та механізми загибелі клітин

Клітини Jurkat вже давно є стандартною моделлю для вивчення сигнальних шляхів апоптозу в Т-клітинах, незважаючи на дефіцит білка BAX у них. У дослідженні регуляції мітохондріальної аутофагії використовували клітини Jurkat з нокаутом гена FADD, отримані за допомогою CRISPR/Cas9, щоб продемонструвати, що FADD регулює кількість мітохондрій через PGC1-α-залежні та пов’язані з аутофагією механізми. [28] Експерименти з індукованою рапаміцином аутофагією та опосередкованим хлорохіном інгібуванням, результати яких оцінювали за допомогою Вестерн-блот-аналізу LC3B та кількісної ПЛР mtCO1/β-глобіну, підтвердили, що FADD відіграє регуляторну роль у мітофагії незалежно від своєї канонічної функції рецептора смерті.

У важливому з точки зору механізму дії дослідженні інгібіторів циклін-залежних кіназ (CDK) використовували клітини Jurkat разом з іншими моделями лейкемії, щоб встановити, що CDK9 та CDK12/13 — але не CDK, пов’язані з клітинним циклом, — індукують апоптоз шляхом транскрипційної репресії короткоживучих антиапоптотичних білків Mcl-1 та Bfl-1/A1. [29] Специфічні інгібітори AZD4573, атувецикліб, SR4835 та THZ531 викликали сильні апоптотичні реакції в клітинах Jurkat, що дозволило визначити механістичну основу їхнього клінічного потенціалу. Ці результати пояснюють, чому інгібітори CDK, що діють на етап елонгації РНК-полімерази II, є більш цитотоксичними, ніж ті, що діють на CDK клітинного циклу.

У ході досліджень регуляції мікроРНК на клітинах Jurkat вивчалося, як LNA-anti-miR-92b та LNA-anti-miR-181b модулюють експресію генів BAX, BCL-2 та MCL-1 при гострому лімфобластному лейкозі. [30] Було показано, що піперин, природний алкалоїд, підвищує чутливість клітин Jurkat шляхом зміни профілів мікроРНК та зміщення балансу на користь проапоптотичних членів родини BCL-2. Окремо в оглядовому дослідженні було наведено in vitro докази того, що докозагексаєнова кислота (DHA) чинить дозо- та часозалежні цитотоксичні ефекти на клітини Jurkat через проапоптотичні шляхи, демонструючи синергічний ефект у поєднанні зі стандартними хіміотерапевтичними препаратами, що застосовуються при лікуванні дитячої гострої лімфобластної лейкемії (ГЛЛ). [31] Історичний аналіз підтвердив, що відсутність білка BAX у клітинах Jurkat зумовлена делеціями однієї нуклеотидної пари в кодуючому мікросателіті, що має функціональні наслідки для резистентності до апоптозу. [15]

Біологія лейкемії та розробка лікарських засобів

Як модель гострої Т-лімфобластної лейкемії у дітей (Т-клітинна ОЛЛ попередників), клітини Jurkat відіграють важливу роль у вивченні молекулярної генетики Т-клітинних злоякісних новоутворень. У фундаментальних дослідженнях було встановлено, що понад 50 % випадків Т-ALL у людей містять активуючі мутації NOTCH1; це відкриття було підтверджено та розширено за допомогою клітинної лінії Юркатів та інших моделей Т-ALL. [21] У результаті всебічного аналізу мутацій було виявлено часті зміни в p53, с. 16/с. 15, PTEN, а також гени репарації місматчів ДНК у різних клітинних лініях Т-ALL, зокрема Jurkat, що дозволяє скласти детальну геномну картину цього захворювання. [32][33][34][18]

У рамках стратегій перепрофілювання лікарських засобів клітини Jurkat використовувалися разом з іншими моделями лейкемії для оцінки нових протиракових препаратів. У недавньому дослідженні вивчався цитотоксичний потенціал хімічно модифікованих аналогів тетрацикліну — зокрема COL-3, доксицикліну та міноцикліну — у клітинах Jurkat, K562 та KG-1a. [35] COL-3 продемонстрував найвищу ефективність та модулював шлях JAK2/STAT3 і білки сімейства BCL-2, що підтвердило корисність клітин Jurkat для механістичного профілювання лікарських засобів. Крім того, клітини Jurkat використовували для оцінки систем цільової доставки лікарських засобів: було оцінено селективність наноплатформи на основі металоорганічного каркаса з β-циклодекстрином, декорованого анти-CD22-ScFv, навантажену даунорубіцином, було оцінено на селективність щодо CD22-позитивних та CD22-негативних (Jurkat) клітин, що підтвердило специфічність системи націлювання. [36]

У рамках масштабних фармакогеномних ініціатив клітини Jurkat були включені до їхніх еталонних панелей. Енциклопедія ракових клітинних ліній (CCLE) та пов’язані з нею оглядові фармакогеномні дослідження дозволили скласти профіль чутливості клітин Jurkat до сотень сполук, встановивши зв’язок між геномними особливостями та терапевтичною вразливістю. [11][16] Інтегративний мультиомічний аналіз клітинних ліній гострого лімфобластного лейкозу (ГЛЛ) у дітей, зокрема лінії Jurkat, дозволив виявити залежні від клітинного походження закономірності реакції на ліки та нові потенційні терапевтичні засоби, створивши основу для прецизійної медицини у лікуванні дитячої лейкемії. [17] Дослідження автентичності підтвердили, що лінія зберігає стабільні характеристики росту та генетичні ознаки протягом тривалого культивування. [37]

Протеоміка, глікоміка та мультиомічні дослідження

Клітини Юрката стали еталонним стандартом для широкомасштабної протеоміки та профілювання посттрансляційних модифікацій (ПТМ). У знаковому кількісному дослідженні ацетилома з використанням масс-спектрометрії високої роздільної здатності — в тому числі на клітинах Юрката — було виявлено 3 600 сайтів ацетилювання лізину на 1 750 білках, що дозволило встановити: ацетилювання переважно спрямовано на великі макромолекулярні комплекси та спільно регулює основні клітинні функції, зокрема ремоделювання хроматину та проходження клітинного циклу. [38] Аналогічно, в рамках методології UbiSite за допомогою клітин Юрката було виявлено понад 63 000 унікальних сайтів убіквітинізації на 9 200 білках, включаючи широко поширену N-кінцеву убіквітинізацію, що сприяло розвитку галузі біології убіквітину. [39]

Дослідження у галузі фосфопротеоміки також значною мірою спиралися на клітини Jurkat. У «Розширеному атласі людських фосфопептидів на основі множинних протеаз» (Augmented Multiple-Protease-Based Human Phosphopeptide Atlas) було враховано дані щодо клітин Юрката для створення менш упередженого атласу, що містить 37 771 унікальних фосфопептидів та 18 430 унікальних фосфосайтів, що продемонструвало упередженість на користь трипсину в загальнодоступних репозиторіях та цінність підходів, що базуються на використанні декількох ферментів. [40] Порівняльний протеомний аналіз одинадцяти поширених клітинних ліній, зокрема Jurkat, показав, що, незважаючи на відмінне клітинне походження, охоплення протеому залишається напрочуд стабільним, при цьому для ключових сигнальних білків виявляються характерні для конкретного типу клітин патерни експресії. [41] Протеомне картування 949 ліній ракових клітин, що охоплює всі види раку, дозволило ще чіткіше визначити місце лінії Jurkat у широкому спектрі білкових біомаркерів, пов’язаних із чутливістю до ліків та вразливістю раку. [42]

У ході глікомічних досліджень було охарактеризовано профілі N-гліканів мембранних білків клітин Jurkat, що дозволило виявити специфічні для даного типу клітин закономірності у зв’язуванні сіалової кислоти та експресії глікозилтрансфераз, які відрізняють клітини Jurkat від ліній В-клітин та мієлоїдних клітин. [43] У рамках комплексного кількісного протеомічного дослідження O-глікозилювання білків клітини Jurkat були використані як одна з трьох моделей людських клітин для демонстрації специфічних для певних типів клітин та загальних реакцій модифікації O-глікозилювання в умовах інгібування N-глікозилювання, в результаті чого було ідентифіковано понад 1 000 O-глікозильованих білків. [44] Аналіз динаміки метилювання ДНК у 82 лініях людських клітин, зокрема в лінії Jurkat, дозволив виявити взаємозв’язок між патернами метилювання, експресією генів та епігенетичними сигнатурами, характерними для раку. [45]

Технологія CAR-T-клітин та імунотерапія

Клітини Юрката відіграють важливу роль у новій галузі технології CAR-T-клітин та інженерії синтетичних рецепторів. У рамках дослідження для підтвердження концепції було розроблено безмаркерний біосенсор на основі швидкої оптичної візуалізації (ROI) з аналізом на основі машинного навчання для прямого кількісного визначення CAR-T-клітин у цільній крові; для перевірки ефективності виявлення у зразки крові додавали клітини Юрката. [46] Цей підхід дозволив задовольнити нагальну клінічну потребу в моніторингу розмноження CAR-T-клітин у режимі реального часу без витрат і затримок, властивих традиційним лабораторним методам.

У контексті терапевтичних рецепторних платформ нового покоління клітини Юрката слугували основною системою валідації in vitro для порівняння архітектур синтетичних рецепторів SNIPR, synNotch та TRUCK, адаптованих для лікування хвороби Альцгеймера. [47] Усі три платформи були експресовані в клітинах Jurkat із використанням домену зв’язування, спрямованого на бета-амілоїд, а експресія трансгенів, опосередкована рецепторами, була кількісно оцінена для порівняння їхньої відносної ефективності. Клітини Jurkat також були задіяні в оцінці нової гіпотермічної консерваційної суміші (SUL-138) для препаратів CAR-T клітин клінічного класу, де клітини Jurkat слугували модельним субстратом Т-клітин для оцінки стабільності мітохондрій та життєздатності клітин під час зберігання в холоді та повторного нагрівання. [48]

Клітини Юрката також використовували як джерело дрібних позаклітинних везикул (sEV) для застосування в наномедицині. sEV, виділені з клітин Юрката методом розмірної ексклюзійної хроматографії, були наповнені куркуміном за допомогою ультразвукової обробки з метою створення цільової терапевтичної препарати для лікування плоскоклітинного раку ротової порожнини. [49] Дослідження in vitro та in vivo продемонстрували, що sEV, отримані з клітин лінії Jurkat, підсилювали протипухлинну дію куркуміну, що свідчить про універсальність цієї клітинної лінії як джерела біологічного матеріалу, що виходить за межі її класичного застосування як сигнальної моделі. Платформа безклітинної нормотермічної перфузії селезінки додатково підтвердила механізми стероїдної імуносупресії з використанням Т-клітин у відтоку, порівняних з транскрипційними еталонами клітин Jurkat. [50]

Висновок

Клітини Юрка (CVCL_0065) заслужили статус «золотого стандарту» моделі Т-клітин людини завдяки п’яти десятиліттям революційних досягнень в імунології, онкології та молекулярній біології. Від роз'яснення основної парадигми сигналізації Т-клітинного рецептора (TCR) до забезпечення передових досліджень CAR-T-клітин — ця лінія, отримана з попередників Т-клітин при гострій лімфобластній лейкемії, продовжує лежати в основі відкриттів фундаментального та трансляційного значення. Її добре охарактеризований мутаційний ландшафт, розширені мультиомічні анотації та придатність до генної інженерії роблять її незамінним інструментом — за умови, що дослідники враховують її специфічні генетичні обмеження. Незалежно від того, чи стосуються ваші дослідження активації Т-клітин, апоптозу, чутливості до ліків проти лейкемії чи імунотерапії нового покоління, Клітини Юрката забезпечують перевірену та добре підтверджену основу. Ознайомтеся з повними технічними характеристиками, включаючи Клітини Jurkat E6.1 створити субклон або оформити замовлення на сайті cytion.com.

Основні публікації

1. Швенк Г. У., Шнайдер У. (1975) Залежність маркера Т-клітин на лімфобластах від клітинного циклу. Blut. PMID: 1103999
2. Шнайдер У., Швенк Г. У., Борнкамм Г. (1977) Характеристика клітинних ліній «нуль» та «Т», негативних за геномом ЕБВ, отриманих від дітей із гострим лімфобластним лейкозом та лейкозною трансформацією неходжкінської лімфоми. International Journal of Cancer. PMID: 68013
3. Шнайдер У., Швенк Г. У. (1977) Характеристика клітинних ліній «Т» та «не-Т», отриманих від дітей із гострим лімфобластним лейкозом та неходжкінською лімфомою після лейкемічної трансформації. «Гематологія та переливання крові». PMID: 204546
4. Каплан Дж., Петерсон В. Д. молодший (1976) Виявлення антигенів, асоційованих із Т-клітинною лімфомою, на лімфоцитах пуповинної крові та бластах, стимульованих фітогемаглютиніном. Cancer Research. PMID: 1086134
5. Моріта С., Цучія С., Фудзіє Х. (1996) Рецептори c-kit на поверхні клітин у лініях клітин лейкемії людини та при дитячій лейкемії: селективне збереження експресії c-kit у мегакаріобластичних клітинних лініях під час адаптації до культивування in vitro. Leukemia. PMID: 8558913
6. Бургер Р., Хансен-Хагге Т. Е., Дрекслер Г. Г. (1999) Гетерогенність клітинних ліній Т-гострої лімфобластної лейкемії (Т-ALL): пропозиція щодо класифікації на основі досліджень імунофенотипу та Т-клітинних рецепторів. Leukemia research. PMID: 9933131
7. Сандберг Й., Верхааф Б., ван Гастел-Мол Е.Дж. (2007) Лінії Т-клітин людини з чітко визначеними перебудовами генів Т-клітинних рецепторів як контрольні зразки для пробірок для мультиплексної полімеразної ланцюгової реакції BIOMED-2. Leukemia. PMID: 17170727
8. LaGree KA, Lee AT, Stetten G (1988) Клітинна лінія Jurkat (FHCRC-11) людини є гетерогенною за плоїдністю та розміром клітин і виділяє ДНК, розчинну в детергентах. Експериментальна гематологія. PMID: 3165345
9. Раймонді В., Мінуццо С., Чімінале В. (2017) STR-профілювання клітинних ліній, інфікованих HTLV-1. «Методи молекулярної біології» (Кліфтон, Нью-Джерсі). PMID: 28357668
10. Uphoff CC, Pommerenke C, Denkmann SA (2019) Скринінг клітинних ліній людини на наявність вірусних інфекцій із застосуванням аналізу даних RNA-Seq. PloS one. PMID: 30629668
11. Барретіна Дж., Капонігро Г., Странський Н. (2012) Енциклопедія клітинних ліній раку дозволяє здійснювати прогнозне моделювання чутливості до протиракових препаратів. Nature. PMID: 22460905
12. Квентмаєр Г., Поммеренке К., Діркс В. Г. (2019) Панель LL-100: 100 клітинних ліній для досліджень раку крові. Scientific Reports. PMID: 31160637
13. Ганді М., Хуан Ф. В., Хане-Вальбуена Х. (2019) Характеристика «Енциклопедії ракових клітинних ліній» нового покоління. Nature. PMID: 31068700
14. Ло Т.С., Барнхілл Л.М., Кім Й. (2009) Інактивація SHIP1 при гострій лімфобластній лейкемії Т-клітин внаслідок мутації та значного альтернативного сплайсингу. Leukemia Research. PMID: 19473701
15. Бріммелл М., Мендіола Р., Мангіон Дж. (1998) Мутації BAX із зсувом рамки зчитування в клітинних лініях, отриманих із злоякісних гематологічних новоутворень людини, пов’язані з резистентністю до апоптозу та нестабільністю мікросателітів. Oncogene. PMID: 9583678
16. Іоріо Ф., Кніненбург Т.А., Віс Д.Дж. (2016) Огляд фармакогеномних взаємодій при раку. Cell. PMID: 27397505
17. Лео І. Р., Асвад Л., Шталь М. (2022) Інтегративний мультиомічний аналіз та профілювання реакції на ліки клітинних ліній гострої лімфобластної лейкемії у дітей. Nature Communications. PMID: 35354797
18. Сакаї А., Тіблемонт К., Веллманн А. (1998) Зміни в гені PTEN при лімфоїдних новоутвореннях. Blood. PMID: 9787181
19. Хосоя Н., Хангаїші А., Огава С. (1998) Мутації з зсувом рамки зчитування в гені hMSH6 у клітинних лініях лейкемії людини. Японський журнал досліджень раку: Gann. PMID: 9510473
20. Іноуе К., Коно Т., Такакура С. (2000) Часті випадки нестабільності мікросателітів та мутації гена BAX у клітинних лініях гострої лімфобластної лейкемії Т-клітин. Leukemia research. PMID: 10739008
21. Венг А.П., Феррандо А.А., Лі В. (2004) Активуючі мутації гена NOTCH1 при гострій лімфобластній лейкемії Т-клітин у людини. Science (Нью-Йорк, штат Нью-Йорк). PMID: 15472075
22. Ченг Дж., Хаас М. (1990) Часті мутації в гені-супресорі пухлин p53 у лініях Т-клітин лейкемії людини. Молекулярна та клітинна біологія. PMID: 2144611
23. Абрахам Р.Т., Вайс А. (2004) Т-клітини Jurkat та розвиток парадигми сигналізації Т-клітинного рецептора. Nature Reviews: Immunology. PMID: 15057788
24. Фу Ц., Гарднер Е. М., Роквелл С. Е. (2026) Рослинна сполука сульфорафан послаблює індукцію цитокінів та інші ранні процеси активації в клітинах Jurkat. Журнал дієтичних добавок. PMID: 42152521
25. Руан З., Пан З. (2026) Відкриття селективних ковалентних інгібіторів ITK на основі піразолу, що виявляють активність in vivo. European journal of medicinal chemistry. PMID: 42224937
26. Ван Ц., Ян Ю., Ван Л. (2026) Розкриття механізмів імунної дисрегуляції при ХОЗЛ: виявлення сигнатури з трьох генів та функціональна валідація TCF7 у тканині легенів людини та Т-лімфоцитах. International journal of molecular sciences. PMID: 42196213
27. Лі П., Лю Л., Ву Ю. (2026) Убіквітинізація, опосередкована STUB1, регулює стабільність Fli-1 та активацію CD4⁺-Т-клітин під час запалення. Molecular Medicine (Кембридж, Массачусетс). PMID: 42192504
28. Лін Ц.З., Чжу Ц.С., Чжун Ц. (2026) [Регуляція мітохондріальної аутофагії за допомогою FADD у клітинах Jurkat]. «Китайський журнал експериментальної та клітинної біології». PMID: 42227456
29. Крінгс К.С., Хацфельд Дж., Веллер С. (2026) Інгібування CDK9 та CDK12/13, що активують РНК-полімеразу II, але не CDK, пов’язаних із клітинним циклом, індукує апоптоз шляхом зниження експресії короткоживучих білків Bcl-2 — Mcl1 та Bfl1/A1. Cell death & disease. PMID: 42204137
30. Торкамані М., Форганіфард М. М., Заррінпур В. (2025) Дослідження впливу LNA-анти-miR-92b, miR-181b, TNF-α та піперину на експресію генів та життєздатність клітин у клітинах Jurkat: значення для гострої лімфобластної лейкемії. Медичний журнал «Galen». PMID: 42038900
31. Біттенкур В.Б., Швейцер М.К., да Коста Р.Ф. (2026) Омега-3 жирні кислоти при гострій лімфоцитарній лейкемії у дітей: оглядовий аналіз. Clinical nutrition ESPEN. PMID: 42107536
32. Кавамура М., Оніші Х., Гуо С.Х. (1999) Зміни в генах p53, p21, p16, p15 та RAS при гострій Т-клітинній лімфобластній лейкемії у дітей. Leukemia research. PMID: 10071127
33. Сіберт Р., Віллерс К.П., Шрамм А. (1995) Гомозиготна втрата генів MTS1/p16 та MTS2/p15 у клітинних лініях лімфоми та лімфобластної лейкемії. British Journal of Haematology. PMID: 8547074
34. Боргоново Брандтер Л., Гейман М., Расул О. (1996) Інактивація генів p16INK4/p15INK4B є частим явищем у злоякісних Т-клітинних лініях. European Journal of Haematology. PMID: 8641406
35. Хасан З. М., Маманд Д. Р., Ель-Гаулі Х. В. (2026) Диференціальна модуляція сигнального шляху JAK/STAT3 та білків сімейства BCL-2 аналогами тетрацикліну в моделях лейкемії. Pharmaceutics. PMID: 42076067
36. Хабірі А., Растегарі Б., Рафіє Дехбіді Г. (2026) Наноплатформа на основі даунорубіцину з цільовою специфічністю, створена на основі металоорганічних каркасів β-циклодекстрину, модифікованих анти-CD22-ScFv. Therapeutic delivery. PMID: 42183612
37. Біслі А. Г., Палмер М. Л., Форд Дж. (2006) Автентичність та резистентність до ліків у групі клітинних ліній гострої лімфобластної лейкемії. British Journal of Cancer. PMID: 17117183
38. Чоудхарі С., Кумар С., Гнад Ф. (2009) Ацетилювання лізину впливає на білкові комплекси та бере участь у регуляції основних клітинних функцій. Science (Нью-Йорк, штат Нью-Йорк). PMID: 19608861
39. Акімов В., Барріо-Ернандес І., Хансен С.В.Ф. (2018) Підхід UbiSite для комплексного картування сайтів убіквітинізації лізину та N-кінця. Nature structural & molecular biology. PMID: 29967540
40. Джансанті П., Айє Т.Т., ван ден Торн Х. (2015) Розширений атлас фосфопептидів людини на основі аналізу декількох протеаз. Cell Reports. PMID: 26074081
41. Гайгер Т., Вехнер А., Шааб К. (2012) Порівняльний протеомний аналіз одинадцяти поширених клітинних ліній виявив повсюдну, але різну експресію більшості білків. Molecular & cellular proteomics : MCP. PMID: 22278370
42. Гонсалвес Е., Пулос Р. С., Цай Ц. (2022) Протеомна карта 949 ліній клітин людини для різних видів раку. Cancer Cell. PMID: 35839778
43. Reinke SO, Bayer M, Berger M (2012) Аналіз N-гліканів білків клітинної мембрани з ліній гематопоетичних клітин людини виявляє відмінності в їхній структурі. Біологічна хімія. PMID: 22944676
44. Фу Л., Інь К., Сюй С. (2026) Систематична кількісна оцінка О-глікозилювання білків виявляє загальні та специфічні для певних типів клітин реакції на інгібування N-глікозилювання в клітинах людини. «Аналітична хімія». PMID: 42153620
45. Варлі К. Е., Герц Дж., Боулінг К. М. (2013) Динаміка метилювання ДНК у різних лініях клітин та тканинах людини. Genome Research. PMID: 23325432
46. Ю Н., Портер Р. М., Чжоу С. (2026) Швидка оптична візуалізація з використанням методів машинного навчання для безмаркерного виявлення CAR-Т-клітин у цільній крові. Biosensors. PMID: 42187436
47. Сібранд С. Дж., Майєрі З., Браун І. (2026) Порівняння in vitro препаратів SNIPR, synNotch та TRUCK, що націлені на Аβ, для клітинної доставки ліків при хворобі Альцгеймера. bioRxiv: сервер препринтів з біології. PMID: 42146485
48. Öner A, Nooteboom N, Oosting L (2026) Новий розчин для гіпотермічного консервування, що містить SUL-138, дозволяє здійснювати довготривале гіпотермічне зберігання CAR-T-клітин клінічного класу. Pharmaceutics. PMID: 42076066
49. Людвіг Н., Фельдманн К., Шперль С. (2026) Доставка куркуміну за допомогою позаклітинних везикул пригнічує прогресування пухлини при плоскоклітинному раку ротової порожнини у мишей. Cancers. PMID: 42192945
50. Callais NA, Welch S, Rainwater RR (2026) Безклітинна нормотермічна перфузія селезінки розкриває транскрипційні та нетранскрипційні механізми стероїдної імуносупресії. bioRxiv: сервер препринтів з біології. PMID: 42239436